Тарас Григорович Шевченко – видатний український поет, художник та громадський діяч, який став символом прагнення національного самовизначення українського народу. Різносторонній талант Шевченка відобразився у його поетичних творах та живописі, які сьогодні є невід'ємною частиною української культури.
Смерть талановитого поета настала 10 березня 1861 року, залишивши непоправну втрату для української та світової літератури. Шевченко помер у селі Канів на Україні, де він провів останні роки свого життя на засланні. У своїх творах, присвячених боротьбі за свободу, Шевченко показав гостру соціальну критику та особистий досвід жорстокості та поневірянь, якими доводилося відчувати українському народові на той час.
Відхід Шевченка залишив незабутній слід у серцях багатьох людей. Його поезія відновила та розвинула національну свідомість українського народу, продовжуючи бути актуальною до сьогодні. Шевченко вважається одним із найвизначніших поетів не лише в Україні, а й у світовій літературі, і це не применшує його творчої спадщини та історичного значення.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 26 лютого 1861 | Помер Тарас Григорович Шевченко |
Як помер Шевченко?
Помер у Санкт-Петербурзі 26 лютого (10 березня) 1861 року від водянки, викликаної, на думку історика М. І. Костомарова, котрий бачив його п'ючим, але лише раз п'яним, «помірним вживанням гарячих напоїв».
Якою мовою говорив Шевченко?
Тарас Шевченко мав свою власну мову — Південноросійський. Він сам його вигадав. Найпростіше зрозуміти якою мовою написаний «Кобзар» зразка 1860 року. Відповів на це запитання сам Шевченко у своїй останній, виданій за життя книжці.
Скільки заплатили за Тараса Шевченка?
Енгельгардт називає ціну викупу за Тараса 2500 рублів. Це вп'ятеро перевищує ціну кваліфікованого кріпака. На той час ця сума еквівалентна 45 кілограмів чистого срібла.
Хто купив ТГ Шевченка з рабства?
14 квітня 1838 року в Царськосільському палаці вирішувалася доля кріпосного Тараса Шевченка. Сорок відсотків необхідної вартості внесли представники імператорського прізвища: цариця Олександра Федорівна пожертвувала 400 рублів, а ще 600 віддали велика князівна Марія Миколаївна та цесаревич Олександр Миколайович.