Ешелон – умовна висота, розрахована при стандартному тиску і віддалена від інших висот на величину встановлених інтервалів. Основне поняття у вертикальному ешелонуванні. Ешелон виражають у встановленій висоті в сотнях футів, наприклад, ешелон 350 (35000 футів).
1) елемент оперативної побудови (бойового порядку) військ (сил); 2) частина озброєння. сил д-ви, призначена на вирішення стратег. завдань у війні; 3) військова частина або кілька підрозділів, що перевозяться в одному ж.
Загальна глибина бойового порядку танкової бригади 1 000 — 1 500 м. Пізніше у Радянській (Російській) військовій справі «ешелон» став оперативним терміном. Ешелоном стали позначати оперативну побудову військ фронту чи армії.
Ешелонування в авіації — вертикальне, горизонтальне (поздовжнє, бічне) розосередження повітряних суден у повітряному просторі на встановлені інтервали з метою запобігання зближенню повітряних суден та можливих аварійних ситуацій.