Напівпровідники – це речовини, які перебувають за своєю питомою провідністю між провідниками та діелектриками. У певних умовах вони набувають властивості провідника та переносять у кристалічній решітці електричні заряди, в інших випадках – блокують заряджені частинки гранично високим опором.
Найважливіша сфера застосування напівпровідникових матеріалів – мікроелектроніка. Напівпровідникові матеріали складають основу сучасних великих та надвеликих інтегральних схем, які роблять головним чином основі Si.
Під «напівпровідниками» мають на увазі критично важливі компоненти мільйонів електронних пристроїв, що використовуються у сферах освіти, охорони здоров'я, транспорту, енергетики, зв'язку, у наукових дослідженнях та багатьох інших галузях.
Напівпровідник проводить електричний струм, але не так як метали, а за дотримання певних умов – повідомлення речовині енергії в необхідних кількостях. Це пов'язано з тим, що вільних носіїв (дірок та електронів) зарядів замало або їх зовсім немає, але якщо додати якусь кількість енергії – вони з'являться.