Дієприслівник – самостійна частина мови чи особлива форма дієслова. Дієпричастя відповідає на запитання: що роблячи? що зробивши?
Дієприслівник – самостійна частина мови, яка позначає додаткову дію, об'єднує в собі властивості дієслова і прислівника і показує, яким чином, чому, коли відбувається дія, викликана дієсловом-присудком. Дієпричастя відповідає на запитання що роблячи? що зробивши?
Дієприслівник — це особлива, незмінна форма дієслова, яка позначає додаткову дію за основному дії, вираженому дієсловом, і відповідає питанням що роблячи? що зробивши? Дієприслівник поєднує в собі ознаки дієслова: вид і поворотність, і прислівники: незмінність та синтаксичну функцію – обставини.