Відповідно до ст. 125 КПК Республіки Білорусь домашній арешт полягає в ізоляції підозрюваного чи обвинуваченого від суспільства без утримання його під вартою, але із застосуванням правообмежень, визначених прокурором чи його заступником [7].
Під домашнім арештом мається на увазі повна чи часткова ізоляція від суспільства. Але спілкуватися із сім'єю та родичами підозрюваний може. При цьому він повинен перебувати у приміщенні, де мешкає як власник, наймач або на інших законних підставах.
У яких випадках призначається домашній арешт Відповідно до статті 107 КПК України такий запобіжний захід, як домашній арешт, призначається, якщо неможливо застосувати до громадянина інший, м'якший, запобіжний захід, але водночас нерозумно застосовувати та тюремне ув'язнення.
Домашній арешт обирається терміном до двох місяців. У разі неможливості закінчити попереднє слідство у цей строк та за відсутності підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу домашнього арешту може бути продовжено за рішенням суду терміном до 6 місяців.