По Аристотелю, кожна конкретна чуттєва річ є єдність " матерії " і " форми " . "Форма" розуміється Аристотелем як суть речі. Форма в той же час нематеріальна, але вона не є зовнішнє по відношенню до матерії. Матерія і форма – це "те, з чого складаються речі".
Форма і матерія – іманентні структурні елементи (στοιχεῖα) речі, які «невіддільні» від неї і не мають самостійної реальності як даного щось (τόδε τι); такий має лише результат їхнього синтезу – «цілісність» (τὸ σύνολον – термін Аристотеля для «конкретного»).
Концепція форми у філософії Форма робить матерію, яка сама собою є лише στερησις (позбавлення), предметом. Форма є внутрішній початок, що веде предмет до його досконалості; тому-то Арістотель і Бога називає чистою формою, чистої діяльності.
Матерія у Арістотеля – не живе, змінюване початок, самодвижущаяся природа, як це було у перших філософів, але нерухома, пасивна, неоформлена маса, потребує відмінного від неї джерела руху. (Пуруша).