«Мотив (від movеo – рухаю, наводжу в рух), у розлогому значенні цього слова, – головне образне або психологічне зерно, покладене в основу всякого художнього твору »[4].
Мотив (психологія) – динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, що управляє поведінкою людини, що визначає її спрямованість, організованість, активність та стійкість. У російській науці часто окреслюється «опредмеченная потреба».
Мотив (Лат. movere – приводити в рух, штовхати) – узагальнення матеріальних предметів, які представляють цінність для людини та визначають вектор її діяльності.