Кількісне виявлення ДНК ВПЛ в урогенітальному зіскрібку використовується для підтвердження інфікованості та персистування 21 типу ВПЛ низького та високого онкогенного ризику, для оцінки канцерогенного ризику при дисплазії епітелію шийки матки, для контролю ефективності противірусної терапії.
Найкращі небезпечні види ВПЛ для людей – 16,18, 36, 39, 45, 51, 56, 59, 68. Ризик онкогенності частіше проявляється у присутності штамів 16,18 та 51. Перші два викликають онкологію шийки матки. 51 тип проявляється у вигляді бовеноидного папульозу і плоских кондилом, що нагадують алергічний висип.
Майже 50% серйозних передракових поразок шийки матки викликають два типи ВПЛ (16 та 18). ВПЛ передається головним чином при сексуальних контактах, і більшість людей інфікуються ВПЛ невдовзі після того, як починають вести статеве життя.