Палеоліт (др. -грец. παλαιός 'древній' + λίθος 'камінь'; = давньокам'яний <століття>) – перший історичний період кам'яного віку з початку використання перших колотих кам'яних знарядь гомінідами (рід homo) (близько 2600000 років тому) до появи у людини землеробства приблизно в 10 тисячолітті до н.
Представники цього виду (синантропи) навчилися використовувати вогонь і створювали більш складні інструменти, що рубають з каменю, а також розширили свій ареал за рахунок освоєння Азії, що підтверджується знахідками на плато Чжоукоудянь в Китаї. Близько 1 млн років тому людина заселила Європу і почала використовувати кам'яні сокири.
Середній палеоліт добре досліджено. Характеризується широким розселенням людини внаслідок якого палеоантроп (людина середнього палеоліту) розселився практично по всій вільній від льодовика території Європи. Значно зросла кількість археологічних пам'яток. Територія у Європі заселяється до Волги.
Найважливішою подією в розвитку мисливського озброєння винахід першого механічного пристосування для метання дротиків – списометалки. З'явилися різноманітні кам'яні знаряддя для оброблення туш та обробки шкур видобутих тварин.