Вона переїжджає в місто, нове місце змушує поміняти манери: вона стає зовні холодною, бездоганною та беззаконною. У таку княгиню закохується під час нової зустрічі Онєгін. Але Тетяна тільки зовні змінюється, її внутрішній світ так само, як раніше за життя на селі: вона чиста, щира, пристрасна і любляча.
У наприкінці роману ми бачимо Онєгіна що змінилося внутрішньо, він став мудрішим, спокійнішим, уважнішим до навколишньої дійсності. Тепер він здатний оцінити справжні почуття, щирість, здатний сам полюбити по-справжньому. Він подорослішав і вийняв уроки, життя змусило його зрозуміти справжні цінності.
У наприкінці роману бачимо дорослу світську жінку, господиню будинку, дружину князя. У ній змінилося все лише зовні, вона стала частиною цього світського суспільства та живе за його правилами. Вона, як і раніше, любить Євгена, але залишається вірною дружині.