Чиновники принесли із собою ліхтар, папір, пір'я та чорнило. Цілих три години поралися вони в кишенях у Гулівера, розглядали речі і складали опис. Закінчивши свою роботу, вони попросили Людину-Гору вийняти їх із останньої кишені і спустити на землю.
Шматком грубого полотна виявилася носова хустка, табакерку назвали срібною скринькою, купа аркушів з білого паперу, прошитою мотузками була записною книжкою, гребінець обізвали довгим предметом, схожим на садові грати, пістолет став машиною із заліза і дерева, гаманець з рибами …
Який дивом вижив Гулівер опинився в країні Ліліпутії, населеної чоловічками зростом не більше шістнадцяти сантиметрів. Ліліпутам Гулівер здавався велетнем, вони злякалися його, зв'язали, доки він спав, і посадили на ланцюг. Незабаром імператор Ліліпутії переконався, що велетень добрий і великодушний і звільнив його.
Саме Скайреша Болголама автор називає найлютішим противником Гулівера.