Під час правління Селіма ІІ (державними справами керував великий візир Мехмед Соколлу-паша) Османська імперія вела війни з Перською імперією Сефевідів, Угорщиною, Венецією (1570—1573) та «Священною лігою» (Іспанія, Венеція, Генуя, Мальта).
На відміну від свого батька, який близько чверті часу свого правління провів у військових походах, Селім II увійшов в історію як перший падиш Османської імперії, який відмовився від особистої участі у військових походах.
Селім був третім сином султана. На престол зійшов після страти Мустафи. На думку істориків, шехзаде дуже шкодував загибель брата. До речі, після смерті сина Мустафи його мати Махідевран у «Чудовому столітті» переїхала до старого палацу.
Селім склав перший план державного освіти, що передбачав закінчену систему початкових шкіл, середніх шкіл та університетів, для управління якими було утворено Міністерство освіти.