Етимологія Ельбрус з давніх-давен був відомий багатьом народам далеко за межами Кавказу, тому точна етимологія походження його назви невідома. Однією із загальноприйнятих версій вважається іраномовне (скіфське) походження назви від Elburz – «висока гора».
У Ельбруса кілька назв. Місцеві жителі – кабардинці та балкарці – називають його Ошхамахо ("гора щастя") та Мінгі-Тау ("тисяча гір"), грузини звуть його Ялбуз – грива снігу, тюркські народи – Джин-падішах ("цар гірських духів"), іранці – Альбар ("висока гора") .
Характерні двоголові вершини гори, покриті снігами – візитівка Північного Кавказу. Сліпучий Ельбрус також є найвищим піком Європи. Висота східної вершини гори – 5621 метр, західний – 5642 метри, між ними лежить сідловина, що поступається вершинам за висотою 300 метрів.
Ельбрус – Висока вершина Росії. Вона знаходиться на Північному Кавказі, де проходить кордон між Кабардино-Балкарією та Карачаєво-Черкесією.