Тривалість життя людей, які страждають на фіброз легенів, сильно варіюється. До появи препаратів, що сповільнюють утворення рубців, близько половини хворих після постановки діагнозу “легеневий фіброз” жили менше 3-х років, приблизно кожен п’ятий жив довше ніж 5 років.
Нині не існує методів лікування фіброзу легень, які приводили б до відновлення легеневої тканини в повному або навіть частковому обсязі. Завданням лікаря стає визначення причини, що викликає розростання сполучної тканини, і припинення цього процесу.
У разі фіброзу знижується еластичність і розтяжність легеневої тканини, ускладнюється проходження кисню і вуглекислого газу через стінку альвеол (легеневих бульбашок, у яких відбувається контакт вдихуваного повітря з кров’ю).