Палеоліт (ін. -грец. παλαιός 'древній' + λίθος 'камінь'; = давньокам'яний <століття) – перший історичний період кам'яного віку з початку використання перших колотих кам'яних знарядь гомінідами (рід homo) (близько 2,6 млн років тому) до появи в людини землеробства приблизно 10 тисячолітті до зв.
Ранній (нижній) палеоліт – період в історії людства, що розпочався з кінця епохи пліоцену, в якому почалося перше використання кам'яних знарядь предками сучасної людини Homo habilis. Це були порівняно прості інструменти, відомі як колуни, сфероїди (грубо оббиті камені) та відщепи.
Верхній (пізній) палеоліт (40-12 тис. років тому) – найсуворіша фаза останнього вюрмського заледеніння, коли сучасні люди розселилися по всій Землі.
Палеоліт – час становлення людини і суспільства, у цей період складається перша суспільна формація – первісно-общинний лад. Для всієї епохи характерно привласнює господарство: люди видобували собі засоби існування полюванням та збиранням.