Стаття 6. Керівною та спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних та громадських організацій є Комуністична партія Радянського Союзу.
Юристи ж побачили у прийнятті Конституції СРСР 1977 року стимул подальшого розвитку права та суттєвого оновлення радянського законодавства. Основний закон 77-го року закріплював за кожною союзною республікою право виходу зі складу СРСР, а також право законодавчої ініціативи у найвищих органах влади Союзу.
Конституція СРСР 1936 року втратила чинність у зв'язку з прийняттям 7 жовтня 1977 року нової («брежневської») Конституції СРСР.
Партію було заборонено російською владою 6 листопада 1991 року. Проте, згідно зі ст. 22 Закону СРСР від 9 жовтня 1990 року «Про громадські об'єднання» ухвалення рішення про ліквідацію загальносоюзної політичної партії перебувало у компетенції Верховного суду СРСР.